Українські воїни доводять права у Суді./ КУЗНЕЦь - ВИГРАВ СПРАВУ!!

"КУЗНЕЦЯ" ВИЗНАВ СУД! - "СТАТУС УЧАСНИКА" ЧЕРЕЗ СУД.

СУД ВИЗНАВ ВОЇНА!

Війна не закінчилася й на «Гражданці» для воїна з позивним «Кузнець» . Хлопець понад пів року ходив по рідних інстанціях у м. Дніпрі аби йому надали статус учасника воєнних дій на Сході України. 

 

Чиновники весь час що називається «кидали» чоловіка: з воєнкому направляли до соціальних служб міста,  ті ж – розводили руками й вказували втомленому війною герою рукою знов - на воєнкомат.

Врешті, воїну нічого не лишалося як звернутися до Суду. У цьому його підтримали побратими. Один навіть зі Львова приїхав, інший – з «палаючого Сходу України» – аби підтвердити те, що служили з «Кузнецем» на одній, «Лінії ВОГНЮ». 

 ТА й зараз хлопця не лишає у спокої війна… але вже у «мирній» території України.

 

Суд вислухав усіх свідків та самого Ігоря Кузнєцова й ухвалив рішення на користь героя.  Дякую судді Католікян Михайло Олександровичу з Кіровського районного суда в м. Дніпро за розуміння важливості питання та надзвичайно толерантну та професійну роботу!

І все ж, яким би не був добрим та справедливим до хлопця суд, та хотілося би висловити власне бачення, як української громадянки передусім та як журналіста тої ситуації по воїнам АТО яка нині болить усій Україні .( хоча мені соромно казати АТО.. бо давно йде війна з загарбником а не анти-терористична операція!)

Так от, моє бачення ситуації: стан, коли воїни добровольчих батальонів лишень через суд доводять власне право на статус учасника війни на Сході, коли їх не чують до того у військкоматах, соц службах – є неприпустим та більше того –Ганебним для УКРАЇНИ!

Подивіться: У очах цього хлопця, Ігоря Кузнєцова – біль війни, втрати товарищів… ЩО ж ми знущаємося над такими юними та вже втомленими душею нашими українськими героями, панове?

 БО заміть того аби лікувати їх душі і серця, в мирній частині України - навпаки ніби продовжуємо воювати з хлопцями, що захищали та захищають нас.

 Це звернення я адресую до нашої Верховної Влади України… 

Бо здається...Вона нині ще немов спить, не бачучи чи не бажаючи бачити мінусів та недоробок у роботі передусім Воєнкомів та ланок Міністерства Оборони України,  інших профільних органів, які повинні давно самі мати усю повноту  інформації щодо того, хто та де служив чи служе. А не принижувати доказами та судами Воїнів Українських!

 

Що ж до судді…. То знову повторю: ВЕЛИКА Шана судді Католікян Михайло Олександровичу(що й сам є воїном АТО) за розуміння важливості питання та надзвичайно толерантну та професійну роботу! ВІН Гідна Людина, справжній воїн! Побільше б нам таких СУДДІВ!